Академия Движения (Кривой Рог) - театр музыкально-пластических искусств

 

Червоний Гірник № 117, 3 серпня 2010 року

Довго буде Карелія снитись

      За сприяння управління культури та туризму Криворізького міськвиконкому муніципальний театр пластичних мистецтв «Академія руху» взяв участь у ХХІІІ міжнародному фестивалі камерного мистецтва, що з 19 по25 червня цього року проходив у Карелії, в м. Костомукша. Щойно артисти повернулися додому. Керівники ж театру Олександр та Антоніна Бєльські дали прес-конференцію для журналістів місцевих ЗМІ.

      -Укотре переконуюсь,що всі добрі справи починаються з небайдужих людей, - почала розмову Антоніна Бєльська. – До таких людей,безумовно, належить наша землячка Аза Лозовська, яка в адміністрації Костомукші відповідає за зв’язки з громадськістю. Приїжджаючи на гостини до Кривого Рогу, Аза Григорівна завжди відвідує театри, виставкові зали міста, і, власне,це з її подачі нас було запрошено на фестиваль. До слова сказати, серед жителів Костомукші чимало українців, більшість з яких – криворіжці. Зауважу й таке: історія міста Костомукші налічує всього 28 років,а фестиваль камерного мистецтва у ньому вже 23-й. Він зібрав цікавих учасників з Росії, Білорусії, України, Німеччини, Італії,Китаю, Фінляндії, до кордону з якою, до речі, всього якихось 30 кілометрів. Серед них Камерний хор Смольного собору та Державний оркестр Ермітажу з Санкт-Петербурга, інші відомі колективи. Костомукша, як і Кривий Ріг, має велике місто утворююче підприємство ВАТ гірничо-збагачувальний комбінат “Костомукшский окатыш”. Це місто –красень, збудовано для найбільш комфортного проживання людей та з перспективою розвитку. Фестивалем камерного мистецтва особисто опікується міський голова Костомукші Іван Ширшов – він очолював журі. Об’єднавшись з керівництвом ГЗК “Костомукшский окатыш”,місто повністю взяло на себе фінансування фестивалю – проїзд, проживання і пансіон учасників, з якими безпосередньо працювали заступник міського голови Костомукші Світлана Фантіна та заступник генерального директора ВАТ Іван Скринніков. Щодо самої організації фестивалю, то її можна назвати зразковою, бездоганною. Незважаючи на подолану відстань у кілька тисяч кілометрів (добиралися туди три доби), було таке враження, що ми приїхали додому, де нас чекали, де нас люблять, де нам так раді, що не знають, де й посадити, як кажуть. Напевно, так повинно бути на всіх фестивалях, та ми багато їздили, багато бачили, але такого прийому, опіки, турботи, зацікавленості кожним учасником не зустрічали більше ніде. Як співається в пісні: “Долго будет Карелия сниться над голубыми глазами озер”. Програма фестивалю включала також ознайомчі екскурсії з цим чудесним природним заповідником, в якому гірничо-збагачувальний комбінат не тільки не завдає екологічної шкоди ( виходить, можна працювати і так!),а ще й відраджує зникаюче оленярство, національні карельські святині. 

    - На фестиваль ми повезли дві вистави, - продовжує розмову Олександр Бєльський, - “Сказання про море” та ”Голос Землі”. Чесно кажучи, брав великий сумнів, чи сприймуть тамтешні глядачі їх метафоро-алегоричну мову, чи  “прочитають” сюжет, розказаний мовою тіла, чи зрозуміють зміст і підтексти? Та мої побоювання виявилися марними. Прочитали, “в’їхали”, як кажуть, у виставу, може, не з першої, але уже з третьої картини точно. Для учасників фестивалю ми стали справжнім мистецьким відкриттям, адже той синтез драматизму, пластики, музики,сценографії, який є у наших виставах, це нове, що притаманне тільки нашому театрові. Не приховаю, було приємно чути і від рядових глядачів, і від колег – артистів, режисерів – захоплені відгуки і про наші вистави, і про пластичне мистецтво, яке ми представляємо. Мене особисто вразила сцена Костомукшського палацу культури, та й про сам палац можна говорити  як про багатофункціональний центр для дозвілля громадян. Сучасний, дизайнерськи поділений на рекреації для будь –якого виду відпочинку жителів міста. Крім показу вистав, мене запросили провести кілька майстер-класів для дорослих і дітей. Особливо вразили діти, які на льоту, як кажуть, сприймали усе те непросте і незвичайне для непідготовленої заздалегідь аудиторії,про що я пробував з ними поговорити. Останнім  часом я давав не один майстер-клас, але таке розуміння зустрінеш не часто.

     Хочу подякувати управлінню культури і туризму міськвиконкому, керівництву ВАТ “Центральний ГЗК”, завдяки яким ми змогли вирушити в цю незабутню мандрівку. Щодо нового театрального сезону, то хочемо запозичити досвід київського академічного театра  ім. Івана Франка, який щороку відкриває творчий сезон виставою, що є візитною карткою колективу. У нас це буде вистава “Пурпурові вітрила” за Олександром Гріном. Плануємо також завершити роботу над “Прощай, зброє”за Хемінгуеєм, тож порадуємо свого глядача прем’єрою.